Мета:
ознайомити з видами планування, вимогами до нього. Розглянути орієнтовну модель
річного та перспективного планування.
План
1.
Планування,
його види.
2.
Вимоги до
планування діяльності методиста.
3.
Алгоритм
планування методичної діяльності.
4.
Вимоги до
аналізу методичної роботи.
5.
Планування
діяльності методичних об’єднань.
Використана література:
1.
Л. І.
Келембет “Система планування й обліку роботи районного (міського) методичного
кабінету, інформаційно-методичного центру.” Методичні рекомендації.
(Івано-Франківськ, 2003);
2.
К. М.
Старченко, В. І. Пуцов, Б. В. Гадзецький
“Технологія управлінської діяльності завідуючого Р(М)МК” (Київ, 2002);
3.
Єрмола А. М. Технологія організації
науково-методичної роботи з педагогічними кадрами / А. М. Єрмола. -
Харків : Гімназія, 1999. - 127 с. - С. 12-14.
4.
Жерносєк
І. П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх
школах, ліцеях і гімназіях / І. П. Жерносєк. - К. : Віпол, 2001.
- 204 с.
5.
Методична
служба - школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам
освіти. Випуск 1. /Укладачі: Ю.В. Буган, Г.Г. Свінних, В.І. Уруський/ -
Тернопіль: "Астон", 2003 - 286с.
6.
Науково-методичний
журнал "Управління школою", № 29 (77) жовтень 2004 р., № 11, квітень
2004 р.
Як відомо, сьогодення вимагає
підвищення ефективності рівня науково-методичної роботи, її модернізацію.
Першим кроком на цьому шляху є планування роботи, яке необхідно здійснювати на
діагностико-прогностичній основі..
Планування роботи – це розробка програми дій методистів, педагогічних
колективів, окремих осіб для досягнення певної мети, вирішення певних завдань
із визначенням термінів виконання тих чи інших заходів і відповідальних за їх
проведення.
Існує кілька
класифікацій планів роботи:
За
обсягом змісту:
·
Комплексний: планується методична діяльність за всіма її
напрямками та видами.
·
Тематичний: детально планується
один напрям або вид діяльності (наприклад, план роботи з учителями, які
атестуються, з молодими вчителями тощо).
·
Предметний (конкретний): планується один конкретний захід (план
проведення семінара, конференції тощо).
За тривалістю планування:
·
Перспективний (довготерміновий): від 3 до 5 років – найменш конкретний вид
плану.
·
Середньо тривалий: 1-3 роки – найбільш поширеним є річний план роботи.
·
Короткотривалий: план на ближчу перспективу, коли планується досить
короткий період часу (місяць, квартал). Такі плани містять конкретну діяльність
по підготовці поточного міроприємства.
У залежності від суб’єкта планування:
·
Індивідуальний: план роботи окремого педагога, методиста.
·
Колективний: до планування залучається весь педагогічний колектив,
методичний актив тощо.
За масштабом планування:
·
План науково-методичної роботи району (міста).
·
План науково-методичної роботи школи.
·
Плани роботи структурних підрозділів
(проблемних груп, методичних об’єднань, школи молодого вчителя тощо).
·
Оперативний: плануються наближчі дії (на день, тиждень).
Будь-яке
планування починається з визначення мети, тобто результату, який необхідно
отримати. Однак не кожен очікуваний результат може бути віднесений до поняття
мети. Очікування можуть бути мріями, фантазіями і намірами, яким не судилося
здійснитися.
Мета методичної роботи –це прогнозований результат, який відповідає
потребам, запитам і можливостям педагогічного колективу, методичної служби,
визначений по часу і заданий конкретно. Будь-яка мета повинна відповідати
критеріям досяжності, конкретності і вимірюваності (діагностованості).
Якщо мета реальна, вона викликає у педагогів
активність, мотивує до діяльності.
Правильне
планування дозволяє:
·
Чітко
усвідомлювати мету і завдання методичної роботи;
·
Попередньо
вивчити педагогічний колектив, стан навчально-виховного процесу, методичної
роботи;
·
Цілеспрямовано
підібрати зміст, організаційні форми роботи з педагогічними і керівними кадрами;
·
Проектувати методичну роботу.
Найбільш поширені недоліки при
плануванні:
·
Відсутність
чітко визначеної мети роботи, сформульованої на основі глибокого аналізу попередньої роботи, знань
про зміни соціально-педагогічної ситуації і вимог до сучасного педагога;
·
Очікування
інструкцій, вказівок, рекомендацій зверху і як наслідок – безініціативність;
·
Примітивність
планування;
·
Невміння
залучати до планування педагогів і методичний актив;
·
Неконкретність
і невизначеність спланованих заходів;
·
Нечіткий,
поверхневий аналіз роботи за попередній рік;
·
Нерозуміння
актуальності проблем, запитів та потреб педагогів.
При
плануванні роботи дотримуйтесь таких рекомендацій:
·
Ознайомтесь
із сучасними розробками педагогічного менеджменту з питання планування
діяльності (проектно-модульне, комплексно-цільове, програмне планування);
·
Ознайомтеся з основними законодавчими/директивними і
нормативними документами уряду та Міністерства освіти і науки України про
освіту;
·
Вивчіть
та врахуйте запити і проблеми педагогічних працівників щодо удосконалення їх
профмайстерності;
·
Плануйте
роботу відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет,
функцій методиста та сервісних послуг, які надає методичний кабінет;
·
Включайте
до плану роботи сучасну інформацію, що
базується на надбаннях психолого-педагогічної науки та передової
педагогічної практики;
·
Спрямовуйте
діяльність на виконання головних завдань, окреслених основними законодавчими,
нормативними та директивними документами про освіту;
·
Передбачайте
лише конкретні заходи, форми і методи діяльності;
·
Ґрунтовно
проаналізуйте роботу за попередній період та врахуйте дані результати при
плануванні роботи на наступний рік;
·
У структурі плану передбачте можливість
внесення змін та доповнень/уточнень упродовж навчального року.
Головна умова ефективності плану – орієнтація на кінцевий результат.
Для полегшення планування пропонуємо матричну модель
(планування кожного розділу здійснюється відповідно до функцій та сервісних
послуг):
Функції
|
Заходи відповідно до розділів плану
|
||||||||
Управління діяльністю методичного кабінету
|
Психологічний супровід
науково-методичної роботи
|
Організаційно-методична робота зпідвищення кваліфікації та фахової
майстерності педкадрів
|
Інформаційно-методичне забезпечення
|
Вивчення, узагальнення, впровадження ППД, освітніх технологій
|
Дослідно-експериментальна діяльність
|
Організація роботи з дітьми та учнівською молоддю
|
Педагогічний аналіз
|
Навчально-матеріальна база
|
|
Інформаційна
|
|||||||||
Коригую-ча
|
|||||||||
Діагностично-адаптивна
|
|||||||||
Компенсаторно-координуюча
|
|||||||||
Креативно-моделювальна
|
|||||||||
Прогностична
|
|||||||||
Стимулююча
|
|||||||||
Рекомендується
використовувати такі види планів:
·
перспективний;
·
річний;
·
квартальний
(місячний);
·
тижневий.
У
методичних кабінетах повинні бути:
·
план
роботи методичного кабінету;
·
плани
роботи структурних підрозділів;
Методистам-предметникам необхідно мати:
·
план
роботи методиста;
·
плани
роботи ПДС, МО, творчих груп, шкіл молодого учителя, шкіл педмайстерності, шкіл
ППД тощо;
·
план
курсової підготовки відповідної категорії працівників;
·
план
атестації педагогічних працівників;
·
план
вивчення стану викладання предметів;
·
плани
виїздів до педагогічних працівників з метою надання методичної допомоги;
·
плани видавничої діяльності;
·
плани
вивчення ППД;
·
плани
проведення моніторингових досліджень;
·
проектно-цільові
програми (якщо розробляються).
Уся система планування
підпорядкована реалізації визначених методичним кабінетом (ІМЦ) спільно з
відділом освіти єдиної проблеми.
Планування слід здійснювати
на діагностичній основі, враховуючи
запити та потреби навчальних закладів та
педагогічних працівників.
Визначення потреб та запитів учителів шляхом діагностування допомагає плануванню роботи різних методичних
форм.
Орієнтовна структура плану роботи методиста Р(М)МК, ІМЦ
І. Вступ
1.Аналіз роботи за минулий рік:
·
аналіз
стану методичної роботи (робота над вирішенням колективної науково-методичної
проблеми, робота МО, ШМВ, творчих груп, ПДС, інших форм;
·
ріст
педмайстерності вчителів (результати атестації);
·
вивчення
та узагальнення ППД;
·
підсумки
дослідницько-експериментальної роботи, апробації;
·
результати
участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах тощо;
·
аналіз
основних недоліків в організації методичної роботи, та їх причини.
2. Завдання на новий навчальний
рік, основні напрями роботи.
ІІ. Участь в управлінській діяльності Р(М)МК:
·
підготовка
питань на раду Р(М)МК, колегію відділу освіти;
·
співпраця
з ОІППО;
·
підготовка
проектів наказів.
ІІІ. Зміст та організація науково-методичної роботи в
районі (місті):
1 .Вивчення рівня загальної
та професійної компетентності
·
психолого-педагогічне
діагностування з метою виявлення запитів та потреб у роботі педагогів;
·
анкетування
молодих вчителів;
·
анкетування
членів МО з метою вивчення ефективності науково-методичної роботи;
·
консультації
для вчителів;
·
вивчення
ефективності курсової підготовки, їх потреби.
2. Організаційно- методична
робота щодо підвищення кваліфікації й фахової освіти педкадрів
·
аналіз
якісного та кількісного складу педкадрів;
·
планування
курсової підготовки;
·
допомога
у виборі докурсових та післякурсових завдань;
·
заходи з
атестації педпрацівників;
·
участь в
інструктивно-методичних нарадах з керівниками шкіл;
·
планування інструктивно-методичних нарад з керівниками
МО;
·
розроблення
структури науково-методичної роботи з різними категоріями педагогічних
працівників;
·
створення
і планування роботи МО, ШМВ, творчих груп, проблемних семінарів та ін.;
·
проведення
масових періодичних форм роботи (конференцій, виставок, зустрічей);
·
звіти
педагогів-наставників, творчих учителів;
·
надання
методичної допомоги вчителям і керівним кадрам;
·
графік виїздів з метою надання методичної
допомоги.
3. Інформаційно-методичне
забезпечення педагогічного процесу. Видавнича діяльність.
·
забезпечення
закладів освіти програмами, підручниками, науково-методичною літературою;
·
вивчення
і опрацювання нормативно-правових документів;
·
розроблення
навчально-методичних матеріалів ( авторських (регіональних, творчих) програм,
посібників тощо);
4. Вивчення,
узагальнення та впровадження ППД
·
визначення
об’єктів ППД, термінів вивчення, форм узагальнення, відповідальних;
·
заходи
щодо впровадження та поширення ППД;
5.
Інноваційна діяльність:
·
упровадження
прогресивних педагогічних технологій навчання та виховання;
·
використання
активних та інтерактивних форм і методів у педагогічному процесі;
·
проектно-впроваджувальна
діяльність.
6. Дослідно-експериментальна
діяльність:
·
участь у
регіональних та всеукраїнських експериментальних дослідженнях;
·
визначення
об’єктів експерименту, його теми, мети, завдань, термінів, виконавців;
·
організація
апробації підручників, посібників тощо.
5.
Організація роботи з учнівською молоддю:
·
робота з
обдарованими учнями.
·
організація
і проведення конкурсів, виставок, олімпіад, турнірів та ін.;
·
участь у
регіональних та міжнародних заходах
8.Педагогічний аналіз та
експертиза:
·
моніторинг
стану викладання навчальних предметів, навчальних досягнень учнів;
·
оцінювання
результативності діяльності різних форм методичної роботи;
·
вивчення
системи роботи вчителів, які атестуються;
·
підготовка
рішень за результатами контролю.
·
Участь у
експертизі діяльності освітніх закладів району (міста).
8. Управління процесом
самовдосконалення методиста:
·
робота
над науково-методичною проблемою;
·
опрцювання
наукової та науково-методичної літератури.
9. Навчально-матеріальна база
кабінету:
·
поновлення
картотеки;
·
організація
експозицій.
Орієнтовні моделі планів розробили: Л.Келембет, А.Дутчак
Перспективний і річний план зручно подавати у формі
таблиці за графами:
№ з/п
|
Напрям діяльності
|
Зміст роботи
|
Термін
|
Відповідальні
|
Основні
напрями науково-методичної роботи, які необхідно враховувати при плануванні:
·
робота з
нормативними документами;
·
робота
над єдиною науково-методичною темою;
·
діагностична
робота;
·
моніторингова
діяльність;
·
екпертно-атестаційна
робота;
·
узагальнення
досвіду роботи педагогів;
·
організація
індивідуальних, групових, масових форм роботи;
·
апробація
авторських програм, посібників тощо;
·
методичний
супровід дослідно-експериментальної, інноваційної діяльності;
·
робота з
учителями, які мають різний рівень професійної компетентності;
·
аналіз
діяльності методичної служби за минулий рік.
Місячне
(квартальне планування)
Складається на основі річного. Можна розробляти у
вигляді плану-графіка.
Щомісячне планування підвищує точність планування, дає
можливість враховувати завдання з
достатньою деталізацією, тобто чітко визначати всі етапи вирішення
завдань з практично погодинним витрачанням часу.
Для завідувачів Р(М)МК (ІМЦ):
Вид діяльності
|
Місяці / Назва заходів
|
||||||||||
Сі-
чень
|
Лю-
тий
|
Бере-
зень
|
Кві-
тень
|
Тра-
вень
|
Чер-
вень
|
Сер-
пень
|
Вере-
сень
|
жов- тень
|
Лис-топад
|
Гру-
день
|
|
Координація роботи з ОІППО
|
|||||||||||
Координація роботи з відділом (управлінням) освіти
|
|||||||||||
Інструктивно-методичні наради
|
|||||||||||
Всеукраїнські заходи
|
|||||||||||
Обласні заходи
|
|||||||||||
Підготовка наказів
|
|||||||||||
Контрольно-аналітична діяльність
|
|||||||||||
Координаційна діяльність з ОІППО
|
|||||||||||
Підготовка питань на раду, колегію
|
|||||||||||
Засідання Ради кабінету
|
|||||||||||
Покращення матеріального та науково-методичного забезпечення
|
|||||||||||
Моніторингова діяльність
|
|||||||||||
Дослідно-експериментальна робота
|
|||||||||||
Інноваційна діяльність
|
|||||||||||
Масові заходи (конференції, семінари, конкурси тощо)
|
|||||||||||
ПДС
|
|||||||||||
Вивчення ППД
|
|||||||||||
Методичні виїзди
|
|||||||||||
Видавнича діяльність
|
|||||||||||
Різне
|
|||||||||||
Завідувач Р(М)МК
(директор ІМЦ)
Підпис ________________
Для
методистів Р(М)МК (ІМЦ):
«Затверджую»
завідувач Р(М)МК
_________________
Вид діяльності
|
Місяці
|
||||||||||
Сі-
чень
|
Лю-
тий
|
Бере-
зень
|
Кві-
тень
|
Тра-
вень
|
Чер-
вень
|
Сер-
пень
|
Вере-
сень
|
жов- тень
|
Лис-топад
|
Гру-
день
|
|
Інструктивно-методичні наради (можна з керівниками МО, активом з
предмету тощо)
|
|||||||||||
Всеукраїнські заходи
|
|||||||||||
Обласні заходи
|
|||||||||||
Підготовка питань на раду, колегію
|
|||||||||||
Моніторингова діяльність
|
|||||||||||
Дослідно-експериментальна робота
|
|||||||||||
Упровадження інновацій
|
|||||||||||
Масові заходи (конференції, семінари, конкурси тощо)
|
|||||||||||
ПДС
|
|||||||||||
Школа молодого вчителя
|
|||||||||||
Школа педмайстерності
|
|||||||||||
Творчі групи
|
|||||||||||
Майстер-класи
|
|||||||||||
Робота з обдарованими учнями
|
|||||||||||
Вивчення ППД
|
|||||||||||
Методичні виїзди
|
|||||||||||
Видавнича діяльність
|
|||||||||||
Здача звітів в ОІППО
|
|||||||||||
Вивчення освітніх запитів
|
|||||||||||
Інформаційно-довідкова робота (створення картотек, банків
педагогічної інформації тощо)
|
|||||||||||
Навчально-методичне консультування
|
|||||||||||
Участь в атестації ЗНЗ
|
|||||||||||
Вивчення стану викладання предметів
|
|||||||||||
Різне
|
|||||||||||
Методист
Підпис __________________
Тижневе планування передбачає ще більш детальний і
більш точний прогноз на наступний період. Виходячи із місячного планування,
складається на тиждень розпорядок всіх необхідних справ та завдань відповідно
до обсягу, пріоритету і необхідного для виконання часу.
Тижневе планування можна здійснювати по-різному:
І. Щотижня
планувати окремий вид роботи.
Наприклад, на перший тиждень планувати організаторську
роботу;
На другий – надання методичної допомоги і т.д.
ІІ. Планування можна здійснювати відповідно до
розділів місячного плану, але розподіляти за днями тижня:
Зміст роботи
|
Понеділок
|
Вівторок
|
Середа
|
Четвер
|
П’ятниця
|
Можна використовувати тижневик-органайзер:
«Затверджую»
завідувач
Р(М)МК
__________________
Тижневик-органайзер
методиста
______________________________
№ з/п
|
Понеділок
|
№ з/п
|
Вівторок
|
№ з/п
|
Середа
|
№ з/п
|
Четвер
|
№ з/п
|
П’ятниця
|
№ з/п
|
|
Методист
Підпис ________________
Планувати можна і за датами:
«Затверджую»
завідувач Р(М)МК
__________________
План роботи методиста
______________________________________________
на
___________________ місяць 2007 року
1
|
6
|
11
|
16
|
21
|
26
|
2
|
7
|
12
|
17
|
22
|
27
|
3
|
8
|
13
|
18
|
23
|
28
|
4
|
9
|
14
|
19
|
24
|
29
|
5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
30
|
Методист
Підпис
Розділи за річним планом
|
І тиждень
|
ІІ тиждень
|
ІІІ тиждень
|
ІV
тиждень
|
Методист
Підпис __________________
Щоденна циклограма роботи
методиста Р(М)МК
•
Ознайомлення з інструктивно-методичними вказівками,
наказами, методичною
літературою.
•
Підготовка виступів, повідомлень, інформацій.
•
Консультації з питань методичного забезпечення
навчально-виховного процесу.
•
Перегляд
і відправлення необхідної кореспонденції.
•
Коригування особистого плану на наступний робочий день.
•
Обмін
інформацією із методистами, керівниками ЗНЗ,
керівниками шкільних методичних
об'єднань тощо.
Виразні недоліки у річних планах
та методичні поради щодо їх усунення.
Досягти успіху у плануванні і
його реалізації можна при дотриманні трьох умов: (Див. Моисеев А.М., Като А.Е.,
Лоренсов А.В., Хомерики О.Г., Нововведения во внутришколььном управлении.
Научно-практическое пособие для руководителей общеобразовательных систем //Под
общ. редакцией А.М.Моисеев. – М:
Педагогическое общество России, 1998 – 232с.)
Ø знання того рівня, на якому перебуває колектив до початку
планування;
Ø чіткого уявлення про бажаний рівень, до якого треба дійти
наприкінці запланованого періоду;
Ø вибору ефективних шляхів і засобів планової діяльності.
В газеті “Завуч” № 22 964)
серпень – 2000р. “Плануємо на новий навчальний рік” Л.Барна, старший науковий
співробітник лабораторії якості освіти ЛОНМІО підкреслює, що:
Ø планування має надати визначеності та чіткої
спрямованості всій методичній діяльності в районі, тобто на основі
планування має відбутися упорядкування роботи.
Ø призначення планування –це
забезпечення моделювання образу бажаних
майбутніх результатів, на
основі аналізу і прогнозу зовнішніх і внутрішніх обставин;
Ø планування має дати відповідь не лише на запитання:
Хто?, Що?, Коли? (до сьогодні саме за таким принципом планується методична робота), а й відповідь на питання:
«Що слід змінити?», «Чого передбачено досягти ?»;
Ø плануванням визначається
методична ідея, вимоги до процесу реалізації і результатів, критерії і показники оцінки;
Ø планування покликане створити умови для успішного здійснення
методичної роботи. Саме план задає основи організації, координації,
інтеграції методичної діяльності.
Тільки такого роду планування дає можливість правильно
зорієнтувати всю методичну роботу,
допомагає досягти запланованих
результатів у визначені терміни.
Результати вивчення річних планів
РМК (ІМЦ) м. Харкова показують, що більшість із них за своєю структурою, на
перший погляд є оптимальними та інноваційними за своїми підходами до
планування, а за змістом залишаються формальними.
Виразні недоліки, що виявлені в
більшості річних планів можна поділити на три групи: контрольно-аналітичні, ієрархічно-цільові, підсумково -
узагальнюючі.
До контрольно-аналітичної групи
недоліків можна віднести наступні:
Ø аналіз стану методичної роботи здійснюється на рівні
констатуючих результатів, а не на рівні виявлення, визначення факторів, що
сприяли, або не сприяли успіху;
Ø відірваність аналізу методичної роботи від
структури плану, визначених проблем і прогнозуючих результатів -
проблеми самі по собі, а аналіз окремо
сам по собі;
Ø практично відсутній аналіз реалізації методичних функцій і
засобів впливу на результативність
методичної діяльності в педагогічних колективах;
Ø не вносяться до
аналізу методичної роботи наслідки
поточної контрольно-аналітичної діяльності для обґрунтування проблем (організаційні, методичні,
управлінські, змістові);
Ø не аналізуються
цільові програми, ступінь їх
виконання відповідно до типу закладу;
Ø не розмежовується
аналіз методичної роботи закладу в режимі функціонування і в режимі розвитку.
Відсутність такого глибокого
і різнобічного аналізу методичної роботи
робить план формальним і не достатньо дієвим.
Друга група. Група ієрархічно
- цільових недоліків, що виявлені в планах роботи РМК (ІМЦ) стосується
забезпечення принципів формування цілей і цілепокладання при визначенні заходів:
Ø більшість визначених цілей, очікуваних результатів,
методичних напрямів діяльності відірвані від реального стану, в якому
знаходиться система;
Ø вибрані методичні теми (проблеми) не обґрунтовуються (з якою метою?), відповідно до яких потреб
визначаються - зовнішнім чи внутрішнім: загальноосвітянським програмам,
програмам регіонального, обласного,
міського чи районного
рівнів. Практично усі цілі носять
загальний характер, вони не конструктивні, не конкретизуються відносно очікуваних
результатів і визначених проблем.
Головним у третій групі недоліків
(підсумково-узагальнюючій) є те, що,
практично, в усіх річних планах не
визначаються форми представлення поточних, кінцевих, узагальнюючих результатів
за наслідками виконання тих чи інших завдань, їх місце заслуховування,
обговорення, не фіксуються види методичних рішень.
Саме відсутність методичних
рішень є одним із основних недоліків щодо забезпечення дієвості плану. Реалізація
методичних функцій зі спрямування,
регулювання, коригування забезпечує умови цілеспрямованої діяльності педагогічного колективу забезпечує
плану дієвості. При відсутності у плануванні методичних рішень, їх форми представлення
за наслідками проведених заходів, робить план формальним переліком методичних
заходів.
Функція планування – одна із
основних функцій завідувача РМК (ІМЦ).
Від того, за якою технологією проходить
процес планування, залежить його
якість і дієвість.
Процесу планування передуває
підготовчий етап: збирання матеріалу для проведення аналізу стосовно
впливу діяльності РМК (ІМЦ) на
результативність методичної діяльності
педагогічних колективів в контексті визначеної методичної ідеї.
Загальні вимоги до аналітичної
інформації:
Ø чіткість викладу;
Ø логічна послідовність;
Ø аргументованість висновків;
Ø точність оцінок, яка виключає можливість суб’єктивного
тлумачення;
Ø врахування причинно-наслідкових зв’язків;
Ø обов’язкове застосування таблиць, діаграм, графіків.
Враховуючи те, що сьогодні в
системі освіти функціонують різні типи навчальних закладів (ліцеї, гімназії,
колегіуми, спеціалізовані школи, НВК), то і аналіз необхідно здійснювати
відповідно до заявленого рівня освітньої
діяльності, тобто відносно типу закладу і його структури.
Тому аналізу роботи окремого закладу повинна передувати
інформація про тип закладу, його структуру, напрями освітньої діяльності,
проблеми над якими працював педагогічний колектив (організаційні, методичні,
управлінські, змістові) і очікувані (прогнозуючі) результати.
При
виборі структури плану і формуванні його змісту доцільно враховувати такі
вимоги, виконання яких дозволить уникнути можливих помилок:
Ø дотримуватися відповідності річного плану визначеній
методичній концепції розвитку;
Ø провести глибоку аналітичну процедуру аналізу інформації,
схем, таблиць, графіків тощо;
Ø дотримуватися принципу неперервності у плануванні: кожний
новий етап базується на досягнутому, який є вихідним на шляху планування
наступного результату;
Ø передбачати діагностику на певних етапах реалізації плану,
можливість контролю досягнутих цілей;
Ø включити до підготовчого етапу планування заходи з формування
в учасників навчально - виховного процесу однакового розуміння методичних
цілей, завдань, ідей розвитку;
Ø визначити інструментарій, що забезпечить оцінку кінцевого результату, адресність
виконання завдань і заходів.
Вимоги щодо дотримання принципу
системності у плануванні потребують теж особливої уваги. Труднощі, що виникають
при реалізації принципу цілепокладання та цілеутворення потребують розгляду технології формування цілей та
реалізації названих принципів.
Ключем до розуміння
технологічного підходу у плануванні,
зокрема формування структури плану є
послідовна орієнтація на конкретно визначені цілі.
Спосіб постановки цілей, що
пропонує педагогічна технологія, вирізняється підвищеним інструментарієм,
сутність якого полягає в тому, що цілі формуються через кінцевий результат,
який усі учасники навчально-виховного процесу і зокрема методичної
діяльності надійно можуть розпізнавати.
Алгоритм формування цілей,
запропонований Дж. Морриссеєм, визначає, що мета повинна:
Ø спрямовуватися на кінцевий результат (а не на процес, як
частіше всього це спостерігається в планах);
Ø конкретизуватися
термін досягнення мети;
Ø відповідати безпосередньо цільовому призначенню і
функціональним обов’язкам виконавця;
Ø співпадати з розумінням тих, хто буде працювати на її досягнення;
Ø відповідати принципу реальності виконання;
Ø співпадати з інтересами виконавців і не викликати конфліктів
у педагогічному колективі;
Ø поєднувати логіку дій із існуючими та кінцевими результатами.
Цілеспрямованість, єдність,
взаємозв’язок усіх структурних підрозділів забезпечується принципом цілепокладання.
Ціль, як було підкреслено – це
образ очікуваного результату, співвіднесеного до можливостей педагогічного
колективу, визначений у часі, операційно
поставлений.
Будувати ієрархію цілей –
значить поєднувати головну методичну мету, яка диктується державою і вимогами
суспільства з метою, визначеною у районі.
Наприклад, мета – це
«Переорієнтація вчителів на нову
особистісно – орієнтовану філософію, методологію навчання»: У плані
вона може трансформуватися таким чином:
Ø стимулювати практичні
знання при аналізі уроку і навчально-виховних заходів;
Ø проводити заходи з
формування в учителів навичок роботи за
новими технологіями навчання;
Ø забезпечувати науково - методичний супровід інноваційної
діяльності;
Ø стимулювати
творчий характер праці вчителя;
Кожна
названа ціль може дати свою групу цілей.
Мета
трансформується у завдання, якщо в ній визначені способи досягнення ( на
основі, за рахунок, шляхом, для чого та ін.).
Наприклад,
Ø визначити для кожної категорії вчителів шляхи і форми
підвищення їх професійної майстерності на основі наслідків атестації та аналізу
проблем у педагогічний діяльності;
Ø запровадити тренінги з опанування технологій
особистісно - орієнтованого
навчання учнів.
Ґрунтовно
аналізуючи різного рівня цілі, створюючи їх ієрархічний ланцюжок реалізується
принцип цілепокладання.
Завідувач
РМК (ІМЦ) формує головну методичну ідею розвитку і розділи плану, а потім
визначаються шляхи (заходи)
щодо її реалізації.
Таким
чином методична діяльність кабінету зосереджується на
головному. А структура і форма плану,
конструктивність цілей і відповідність
вибраних заходів надає йому
конкретності, дієвості. Лише усвідомлений, виважений, компетентний підхід до
планування забезпечить його дієвість плану і ефективність методичної роботи в
районі. В.О.Сухомлинський зазначав: “Джерело багатьох негараздів полягає в
тому, що день у день, з місяця в місяць, з року в рік повторюються одні і ті ж
самі недоліки: про них без кінця говорять, а справа не поліпшується.»
Дотримуючись рекомендацій планування можна побачити і не тільки побачити, а й
уникнути багатьох причин, що негативно
впливають на організацію методичної роботи
в районі, виявляти прогалини
не тільки в педагогічній а й в
методичній діяльності, що не менш
важливо, якщо ми хочемо
розвиватися разом з розвитком системи освіти в цілому і відповідати вимогам сьогодення.
Орієнтовна модель плану роботи
методичного об’єднання учителів-предметників:
План роботи методичного
об’єднання (МО) учителів-предметників
складається на навчальний рік з метою реалізації завдань, які покладені на
методичне об’єднання, а також завдань, визначених річним планом роботи. План
роботи розглядається на організаційному засіданні МО, погоджується з працівниками відповідних
методичних служб, представляється на
затвердження адміністрації школи
До початку складання плану роботи керівнику необхідно звернути увагу на
такі моменти:
-
визначити
науково-методичні проблеми (проблему), над якими працюватимуть
учителі-предметники;
-
провести
аналіз кадрового складу вчителів-предметників;
-
проаналізувати
матеріально-технічне забезпечення відповідних шкільних кабінетів у ЗНЗ;
-
провести
анкетування з метою вивчення запитів і потреб учителів;
-
сформувати банк нормативних документів і ознайомити з
ними керівників МО.
За організацію
роботи МО відповідає керівник МО – учитель відповідного профілю. Кандидатура
керівника шкільного МО затверджується наказом по школі. Організаційне засідання
проводиться в позаурочний час, де і обирають керівника МО. Періодичність проведення
засідань –двічі на семестр.
Рекомендовані розділи плану:
-
вступ (дається глибокий, але стислий аналіз роботи МО за минулий рік,
відзначається її вплив на підвищення результативності навчально-виховного
процесу. Вказується ріст фахової майстерності, відзначаються здобутки в роботі,
причини та шляхи усунення недоліків у роботі. Визначаються основні проблемні
питання і завдання (науково-практичні, освітні, інформаційні) на новий
навчальний рік, виходячи з проблемного навчально-методичного питання ( науково-методичної
проблеми) освіти району (міста), школи. Доцільно у плані роботи визначити роль
кожного члена МО у розробленні даної проблеми);
-
дані про членів МО ;
-
розвитку фахової компетентності членів МО (залучення учителів до участі у конкурсі “Учитель року”, майстер-класах, аукціонах педагогічних ідей,
семінарах-практикумах, педконференціях,
педчитаннях тощо);
-
графік проведення відритих уроків (позакласних
заходів );
-
тематика засідань (тема відкритого уроку на засіданнях МО
повинна підпорядковуватись темі виступу. До тематики засідань слід включати
такі питання: аналіз стану викладання,
рівня навчальних досягнень учнів, ознайомлення, вивчення і аналіз нормативних
документів, інструктивно-методичних матеріалів, програм та вироблення
рекомендацій з питань їх упровадження в навчально-виховний процес, ознайомлення
і аналіз підручників, звіти про апробацію підручників, теорія і методика
навчання предмету, вивчення і шляхи впровадження ППД; робота з обдарованими
учнями; індивідуальні заняття з учнями, котрі потребують посиленої педагогічної
уваги; оволодіння навичками самоаналізу,
інноваційними технологіями, найдосконалішими формами , методами та прийомами
навчання учнів; розробка окремих тем, уроків; розділів програми, питання
ведення шкільної документації, питання атестації педагогічних працівників,
ознайомлення з новинками фахової преси; виготовлення наочних посібників,
дидактичного, роздаткового матеріалів, зміцнення навчально-матеріальної бази
кабінету та ін.;
-
вивчення, узагальнення та впровадження в практику
передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій ( у даний розділ доцільно включати такі
питання: вивчення і впровадження ППД, новітніх технологій, організація участі у
конкурсі “Вчитель року”, система творчих завдань, методичних питань, даних
вчителям для апробації, вироблення рекомендацій для їх впровадження, випуск
методичних бюлетнів, рекомендацій, участь в конференціях, семінарах, зустрічах,
організація днів відкритих дверей, методичних днів, майстер-класів, шкіл
педмайстерності тощо)
-
робота з молодими вчителями:;
складається при наявності в МО таких
учителів, передбачаються конкретні заходи
методичного характеру, планується робота наставників;
-
вивчення рівня
вихованості, навчальних досягнень школярів:
планується проведення контрольних робіт, зрізів знань, тестувань.,
моніторингу якості навчальних досягнень
учнів.У районному МО доцільно таке
вивчення проводити у першу чергу у вчителів, які атестуються.
-
організація
позакласної роботи:
слід передбачити роботу гуртків, клубів, надання
методичної допомоги в організації і проведенні шкільних позакласних заходів;
підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, турнірів; участь у районних
виставках, організація шкільних виставок, робота з учнями у написанні
науково-дослідницьких робіт. При плануванні роботи районного методичного
об’єднання слід включити проведення районних виставок, конкурсів, інших заходів.
- зміцнення навчально-матеріальної бази кабінету
плануються заходи, пов’язані зі створенням навчально-
методичних комплексів на допомогу вчителю до проведення уроку чи позакласного
заходу.
Розділи плану можна оформляти таким чином:
І. Відомості про членів методичного об’єднання
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові
вчителя
|
Фах
|
Стаж
|
Кате-горія
(пед.
звання)
|
Предмет, який викладає, у яких
класах
|
Рік проход-ження курсів
|
Рік атес-тації
|
Примітка
|
ІІ. Питання, над якими працюють члени
методичного об’єднання
(у даний розділ записуються
питання, над якими працюють вчителі як члени даного МО в поточному навчальному
році, так як проблема, над якою працює МО може змінюватися щороку)
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Школа
|
Питання, над яким працює
|
Форма узагальнення
|
ІІІ.Підвищення фахового і методичного рівня
членів методичного об’єднання
(у даний розділ записуються
проблемні питання, над якими працює
вчитель як фахівець. Як правило, над даним питанням працюють кілька років; воно
може співпадати і з питанням МО).
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Зміст проблемного питання
|
Форма
узагальнення
|
Де буде використано
|
ІV. Графік і тематика засідань
№ з/п
|
Зміст роботи
|
Дата проведення
|
Хто проводить
|
Місце проведення
|
Примітка
|
V. Вивчення, узагальнення та впровадження в
практику передового педагогічного досвіду
№ з/п
|
Тема досвіду
|
Автор
|
Спосіб поширення
|
Примітка
|
VI. Робота з молодими вчителями
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Стаж
|
Спеціа-льність
|
Прізвище, ім’я, по батькові наставника
|
Навчальний заклад, у якому працює наставник
|
Зміст роботи з молодим вчителем
(проблеми в роботі0
|
Примітка
|
VII. Моніторинг навчальних досягнень учнів
№ з/п
|
Зміст роботи
|
Мета проведення
|
Клас
|
Результати
|
Висновок
|
VIIІ. Педагогічний аналіз стану викладання
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Школа
|
Мета вивчення
|
Результат
|
IХ. Організація позакласної роботи
№ з/п
|
Назва заходу
|
Термін проведення
|
Місце проведення,
відповідальний
|
Примітка
|
Х. Заходи щодо зміцнення матеріальної бази
№ з/п
|
Зміст роботи
|
Термін виконання
|
Відповідальний
|
Примітка
|
ХІ. Протоколи засідань
Протоколи не є обов’ язковими, можна писати інформацію про засідання
МО.
План методичних виїздів.
Виїзди з метою надання методичної допомоги (адресна допомога) плануються відповідно до результатів діагностування та
анкет для членів МО. Методист повинен підготувати список вчителів, яким
доцільно надати індивідуальну методичну допомогу у цьому навчальному році:
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Зміст проблеми
|
Відмітка про надання метод.
допомоги
|
Результат
|
Відповідно до виявлених потреб складається місячне планування виїздів
(можна планувати за вище поданими графами).
Вивчення стану викладання предмета потребує не
лише річного, а й перспективного планування, так як здійснюється один раз на
п’ять років. Плануючи дане питання, потрібно враховувати і план атестаційних
експертиз шкіл, щоб уникнути дублювання (складається по предметно).
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Роки
|
||||
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
|||
Результати вивчення доцільно
оформляти у вигляді таблиці:
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Суттєві недоліки
|
Рекомендації
|
З питання курсової підготовки і атестації педпрацівників також потрібно
мати перспективні та річні плани.
Перспективний план атестації педпрацівників на 20__-20__ р.р.
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Предмет
|
Стаж
|
Резуль-тат попе-
редньої
атеста-
ція
|
Резуль-
тат даної
атеста-
ції
|
Наступна
(чергова) атестація
|
|||||
2006
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
||||||
Перспективний план курсової підготовки
педпрацівників на 20__-20__ р.р.
№ з/п
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Предмет
|
Стаж
|
Попе-
редня
атеста-
ція
|
Резу-
льтат
атес-
тації
|
Поперед
ні
курси
|
Наступна курсова підготовка
(роки)
200__
|
|||||
06
|
07
|
08
|
09
|
10
|
11
|
|||||||
Відповідно до перспективних планів складаються річні:
Річний план курсової підготовки:
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Предмет
|
Термін проходження курсів
|
Тема курсів
|
Тема докурсового
|
Відмітка про проходження
|
Річний план атестації вчителів:
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Фах
|
Предмет, який викладає
|
Стаж
|
Результат попередньої атестації
|
Вид атестації
|
На що претендує
|
Результат атестації
|
З вивчення ППД (методистом, адміністрацією школи) доцільно складати
перспективний план
№ з/п
|
Школа
|
Прізвище вчителя
|
Тема досвіду
|
Етапи і терміни вивчення
|
Форма узагальнення
|
Примітка
|
Перспективний план доцільно складати і з питання видавничої діяльності:
№ з/п
|
Зміст матеріалів
|
Для якої категорії працівників підготовлено
|
Відповідальні за видання
|
Термін видання
|
Примітка
|
Немає коментарів:
Дописати коментар